Skip to main content

Козирок

козирок -рька; м. 1. Щиток у головного убору (кашкети, картуза і ін.), Який виступає спереду над чолом у вигляді півкола. Кепка з великим козирком. Взяти, брати, зробити під к. (віддати честь по-військовому, приклавши руку до козирка). Тримати, прикладати руку козирком (прикладати долоню для захисту очей від сонця). // Щиток для захисту очей, який вдягають окремо, без головного убору. 2. Пристрій, щиток на чомусь л. (Для захисту від вітру, яскравого світла і т. П.). До. мотоцикла. 3. Невеликий навіс; взагалі виступ над чимось л. Ворота під тесовим козирком. Сховатися від дощу під к. Під'їзду. До. світлофора. До. окопу. Встати під к. Скелі.

Енциклопедичний словник. 2009.