Skip to main content

Відрядження

ВІДРЯДЖЕННЯ -і; мн. рід. -вок, дат. -вкам; ж. 1. до Відрядити. 2. Службове доручення, пов'язане з поїздкою куди-л. поза місцем роботи. Отримати відрядження. 3. Поїздка кудись л. зі службовим дорученням. Направити у відрядження. Перебувати в місцевій відрядженні. Дальня к. 4. Разг. Посвідчення про таке доручення. Виписати відрядження. Пред'явити відрядження. Позначити відрядження. Відрядний, -а, -е (2-3 зн.). До перші витрати. К-е припис. К-е посвідчення.

Енциклопедичний словник. 2009.